вирізаний
ВИРІЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вирізати. На ньому [столі] в дерев'яній мисці лежали тілько що вирізані золотисто-бурштинові крижки меду (Фр., II, 1950, 185); - Щось поболює в лівому боці, - брався за бік Гриць. - У мене ж не вирізаний апендицит (Рудь, Гомін.., 1959, 55); Бабуся підвелась, взяла на комоді велике фото, вставлене в химерну рамку, вирізану лобзиком з дикту (Коп., Земля.., 1957, 62); Ще двоє [теслярів] прикрашали фронтон будинку чудовими візерунками, вирізаними по дереву (Мокр., Острів.., 1961, 70).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вирізаний | вирізана | вирізане | вирізані |
Родовий | вирізаного | вирізаної | вирізаного | вирізаних |
Давальний | вирізаному | вирізаній | вирізаному | вирізаним |
Знахідний | вирізаний, вирізаного | вирізану | вирізане | вирізані, вирізаних |
Орудний | вирізаним | вирізаною | вирізаним | вирізаними |
Місцевий | на/у вирізаному, вирізанім | на/у вирізаній | на/у вирізаному, вирізанім | на/у вирізаних |