висковзуватися
ВИСКОВЗУВАТИСЯ 1, ується, недок., ВИСКОВЗАТИСЯ, ається, док. Ставати слизьким від частого сковзання, тертя об щось. Полозки довгі, підбиті товстим залізом, яке висковзалось і блищало, мов срібло (Коп., Сон. ранок, 1951, 119).
ВИСКОВЗУВАТИСЯ2, ується, недок., ВИСКОВЗНУТИСЯ, неться, док., розм. Те саме, що вислизати. Все висковзувався [Петрусь] нам із рук, як в'юн (Фр., IV, 1950, 49); * Образно. - Ось тепер тілько висковзнулася правда з твоїх уст (Фр., III, 1950, 21).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висковзуюся | висковзуємося |
2 особа | висковзуєшся | висковзуєтеся |
3 особа | висковзується | висковзуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висковзуватимуся | висковзуватимемося |
2 особа | висковзуватимешся | висковзуватиметеся |
3 особа | висковзуватиметься | висковзуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висковзувався | висковзувалися |
Жіночий рід | висковзувалася | |
Середній рід | висковзувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висковзуймося | |
2 особа | висковзуйся | висковзуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висковзуючись | |
Минулий час | висковзувавшись |