вискубувати
ВИСКУБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСКУБАТИ, аю, аєш і ВИСКУБТИ, бу, беш; мин. ч. вискуб, ла, ло; док., перех. Смикаючи, скубучи, виривати що-небудь (пір'я, волосся, траву і т. ін.). Знов усі сидять мовчуном. Тільки й чути шелест, як вискубують пір'їночки з пташок (Крим., Вибр., 1965, 409); А біля нього [бійця] стояв вірний кінь і спокійно вискубував придорожню траву (Шиян, Гроза.., 1956, 277); [Кукса:] Кого ж тепер лаять, кого бить? Дайте мені його, я йому все волосся вискубу! (Кроп., І, 1958, 218).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вискубую | вискубуємо |
2 особа | вискубуєш | вискубуєте |
3 особа | вискубує | вискубують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вискубуватиму | вискубуватимемо |
2 особа | вискубуватимеш | вискубуватимете |
3 особа | вискубуватиме | вискубуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вискубував | вискубували |
Жіночий рід | вискубувала | |
Середній рід | вискубувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вискубуймо | |
2 особа | вискубуй | вискубуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вискубуючи | |
Минулий час | вискубувавши |