виспіваний
ВИСПІВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до виспівати 2, 6-8. Заволодіти серцем поспіша Твоя, ніким не виспівана, тема (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 11); // виспівано, безос. присудк. сл. Неначе про мене оце виспівано: Ой хоч же я невеличка, та ще й недоросла, Поставила і виткала шовковії кросна (Барв., Опов.., 1902, 422).
2. Удосконалений тренуванням у співові. Баритон, немолодий, але гарно виспіваний, провів ту ж саму фразу, але з певністю, з свідомістю достиглої душі, якої годі було сподіватись у попередньому голосі [дівочому сопрано] (Дн. Чайка, Тв., 1960, 52).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виспіваний | виспівана | виспіване | виспівані |
Родовий | виспіваного | виспіваної | виспіваного | виспіваних |
Давальний | виспіваному | виспіваній | виспіваному | виспіваним |
Знахідний | виспіваний, виспіваного | виспівану | виспіване | виспівані, виспіваних |
Орудний | виспіваним | виспіваною | виспіваним | виспіваними |
Місцевий | на/у виспіваному, виспіванім | на/у виспіваній | на/у виспіваному, виспіванім | на/у виспіваних |