вистоюватися
ВИСТОЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИСТОЯТИСЯ, оїться, док. 1. Стоячи, відпочивати; довго стояти (про коней, овець і т. ін.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Сл. Гр.); Він правив кіньми.. баскими, вороними, що вистоялися в хазяйській стайні без роботи і тепер зміями рвалися з упряжі (Речм., Весн. грози, 1961, 52).
2. рідко. Внаслідок перебування в нерухомому стані виділяти з себе осад; очищатися (про рідину).
3. Набувати кращих якостей внаслідок тривалого стояння, витримування в певних умовах. Палило сонце, копи вистоювались, мотався люд по стерні, возили снопи, скиртували (Горд., II, 1959, 146); - Постав же на піч [цід], хай вистоїться (Мирний, III, 1954, 251); Трава на луках понад Здвижем вистоялася вже, а жита по той бік битого шляху вже половіють (Смолич, Мир.., 1958, 174).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистоююся | вистоюємося |
2 особа | вистоюєшся | вистоюєтеся |
3 особа | вистоюється | вистоюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистоюватимуся | вистоюватимемося |
2 особа | вистоюватимешся | вистоюватиметеся |
3 особа | вистоюватиметься | вистоюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вистоювався | вистоювалися |
Жіночий рід | вистоювалася | |
Середній рід | вистоювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистоюймося | |
2 особа | вистоюйся | вистоюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вистоюючись | |
Минулий час | вистоювавшись |