витребування
ВИТРЕБУВАННЯ, я, с. , канц. Дія за знач. витребувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | витребування | витребування |
Родовий | витребування | витребувань |
Давальний | витребуванню | витребуванням |
Знахідний | витребування | витребування |
Орудний | витребуванням | витребуваннями |
Місцевий | на/у витребуванні | на/у витребуваннях |
Кличний | витребування | витребування |