витривалий
ВИТРИВАЛИЙ, а, е. Міцний, стійкий, здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження. Вона втратила свою давню, до подиву витривалу силу й енергію (Коб., II, 1956, 280); Микола Павлович здавався кволим і недолугим, а насправді - це дуже міцна, витривала і невтомна людина (Коп., Вибр., 1948, 166); Хропли коні, летіли, мов ошалілі, і мчав поруч з такою ж швидкістю сильний, витривалий кінь Якова (Шиян, Гроза.., 1956, 430); // Здатний зберігатися, існувати в несприятливих умовах (при змінах температури і т. ін.). Для реактивних двигунів потрібні жаротривкі матеріали, які були б витривалі при високих температурах (Наука.., 9, 1956, 5); Зберігати в траншеях можливо тільки яблука найпізніших, - витривалих сортів (Колг. Укр., 8, 1956, 39).
Витривалий до (проти) чого - стійкий щодо певних несприятливих умов. Рослина, витривала до витоптування; Рослина, витривала проти спеки.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | витривалий | витривала | витривале | витривалі |
Родовий | витривалого | витривалої | витривалого | витривалих |
Давальний | витривалому | витривалій | витривалому | витривалим |
Знахідний | витривалий, витривалого | витривалу | витривале | витривалі, витривалих |
Орудний | витривалим | витривалою | витривалим | витривалими |
Місцевий | на/у витривалому, витривалім | на/у витривалій | на/у витривалому, витривалім | на/у витривалих |
витривати
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витриваю | витриваємо |
2 особа | витриваєш | витриваєте |
3 особа | витриває | витривають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витривав | витривали |
Жіночий рід | витривала | |
Середній рід | витривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витриваймо | |
2 особа | витривай | витривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | витривавши |