вичерпувати
ВИЧЕРПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЧЕРПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Черпаючи чим-небудь, вибирати, виливати звідкись воду або іншу рідину. Окопи весняна вода залива, - Вичерпують касками воду солдати (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 199); Ватя встала і гукнула на паничів: - Та візьміть з собою корячок, щоб вичерпати воду з човна (Н.-Лев., IV, 1956, 119); Се було місце, де колись почали були перший раз копати ями. Але, вичерпавши кип'ячку, позакидували ті ями (Фр., І, 1955, 88).
2. перен. Забирати що-небудь повністю, до кінця. Зимові дні тягнулися безконечно довго і були переповнені одностайністю [одноманітністю] і скорботою, вичерпували часто всі її сили (Коб., I, 1956, 362); // Використовувати, з'ясовувати, розкривати повністю, всебічно. Правда, і ся найновіша праця [Житецького], при всіх її добрих прикметах, не може вичерпати теми (Фр., XVI, 1955, 312); Тепер вони сидять на ослоні і, здається, ніколи не вичерпати їм теми для розмови (Сміл., Зустрічі, 1936, 60).
@ Вичерпати себе - стати нездатним продовжувати свій розвиток, втратити живе, прогресивне. В. І. Ленін підкреслював, що ні одна з галузей науки не вичерпала себе, що перед кожною з них, зокрема перед історією, постають дедалі нові завдання у справі розкриття законів розвитку природи і суспільства (Укр. іст. ж., 2, 1960, 19).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вичерпую | вичерпуємо |
2 особа | вичерпуєш | вичерпуєте |
3 особа | вичерпує | вичерпують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вичерпуватиму | вичерпуватимемо |
2 особа | вичерпуватимеш | вичерпуватимете |
3 особа | вичерпуватиме | вичерпуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вичерпував | вичерпували |
Жіночий рід | вичерпувала | |
Середній рід | вичерпувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вичерпуймо | |
2 особа | вичерпуй | вичерпуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вичерпуючи | |
Минулий час | вичерпувавши |