виштовхувати
ВИШТОВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИШТОВХАТИ, аю, аєш, док., перех. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або кудись. Директор власноручно виштовхує Дарку за двері (Вільде, Повнол. діти, 1960, 196); Пана й осавула хлопці виштовхали на ганок (Кучер, Пов. і опов., 1949, 43); // Поштовхами витискати, викидати що-небудь звідкись. Море виштовхувало на землю шматки криги (Ю. Янов., I, 1954, 264); Спочатку спробували просто заткнути трубу гострим кінцем [колоди], але вода виштовхувала затичку з такою силою, що вона мало не вирвалася з рук (Голов., Тополя.., 1965, 69); * Образно. - Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, - по одному, роздільно виштовхувала [Ліна] з себе слова (Коз., Сальвія, 1959, 132).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виштовхую | виштовхуємо |
2 особа | виштовхуєш | виштовхуєте |
3 особа | виштовхує | виштовхують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виштовхуватиму | виштовхуватимемо |
2 особа | виштовхуватимеш | виштовхуватимете |
3 особа | виштовхуватиме | виштовхуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виштовхував | виштовхували |
Жіночий рід | виштовхувала | |
Середній рід | виштовхувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виштовхуймо | |
2 особа | виштовхуй | виштовхуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виштовхуючи | |
Минулий час | виштовхувавши |