вище
ВИЩЕ, присл. 1. Вищ. ст. до високо. В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище: .. стриміло скілька цілих ще дровець, були сирі ті, що лежали вище (Л. Укр., І, 1951, 282); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище навскоси по скелі (Гончар, І, 1954, 91); Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище мандрують блакитним шляхом, - мені здається, що бачу душу поета (Коцюб., II, 1955, 106); Там базікали, все вище та вище підіймаючи голос, там реготалися (Мирний, III, 1954, 288).
@ Брати вище, без додатка - мати на увазі або називати кого-небудь значнішого, що-небудь значніше, ніж той, те, про кого - що йшла мова перед цим. [Батура:] На курси їдете? [Романюк:] Беріть вище. Попросився, щоб в академію на кілька місяців послали вчитись (Корн., II, 1955, 266).
2. присл. Ближче до витоку, верхів'їв ріки від якого-небудь місця. Тече, шумить Дніпро славний, Дорога весела: Луги, піски, ліси, гори, Городи і села. Городище стоїть вище, а Власівка нижче (Гл., Вибр., 1957, 242).
3. присл. Раніше, перед цим (про написане, сказане). В 1880 р. п. Піскунов видав "Збірник творів" Кухаренка, куди увійшли всі показані вище праці (Коцюб., III, 1956, 49).
4. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказівці на те, над чим хто-, що-небудь піднімається або міститься, перебуває. - Їй-богу, підняла свиту зумисне вище колін та показує жовті сап'янці (Н.-Лев., II, 1956, 316); І от на висоті Ай-Петрі Ми опинились - вище хмар (Рильський, І, 1956, 368); // Поза межами чого-небудь, поза можливостями когось. Я не думаю говорити Вам, щоб Ви більше набирали на себе роботи, бо се вже було б вище сил людських (Л. Укр., V, 1956, 129).
@ Вище себе (своєї голови, пупа) не скочиш (не підскочиш) - не можна зробити, здійснити чого-небудь понад свої сили. - Я тільки гадаю, що вище себе не скочиш. Дніпро - не харківська Лопань. Мабуть, командування припинить наступ. До зими недалеко. А по льоду - річ ясна - одним махом вискочимо на гору (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 104); [Степан:] План можна створити який завгодно і як завгодно. Папір витримає. Але вище пупа не підскочиш (Корн., II, 1955, 89).
ВИЩЕ... Перша частина складних слів, що значенням відповідає словам раніше, перед цим, тільки що, напр.: вищезазначений, вищезгаданий, вищенаведений, вищеназваний, вищеподаний і т. ін.
вищий
ВИЩИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до високий 1, 3-6, 8. Там виростають гори, одна вища за другу (Коцюб., II, 1955, 328); Ранком вивели їх [некрутів] з казарми на двір; розставили лавами: вищий з вищим, нижчий з нижчим (Мирний, II, 1954, 121); - Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісім - другого, - виніс свій присуд старий (Багмут, Щасл. день.., 1959, 241); Ідеологічна битва з ворогом триває, і немає вищого обов'язку для радянського літератора, ніж обов'язок з честю тримати свої позиції в цій битві (Про багатство л-ри, 1959, 321); Усі за столом стали шумніші. Кожен говорив вищим тоном од звичайного, і говорили багато (Головко, II, 1957, 48).
^ Вищий ступінь, грам. - форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому.
2. Який має найбільші повноваження, владу; головний. Через деякий час полонені написали протест і вручили його коменданту для передачі вищому командуванню (Рибак, Час.., 1960, 364); Вищий керівний орган партійної організації.
3. Найскладніший, найдосконаліший за ступенем розвитку. Разом з яйцекладними сумчасті належать до нижчих ссавців. Усі інші ссавці об'єднуються під назвою вищих (Зоол., 1957, 144); Водорості належать до групи нижчих рослин. Від вищих квіткових рослин..вони відрізняються простішою організацією і анатомічною будовою (Наука.., 1, 1960, 24).
Вища математика - назва сукупності математичних дисциплін, що застосовують найскладніші методи дослідження і дають найширші узагальнення; Вища нервова діяльність - сукупність найскладніших форм діяльності вищих відділів центральної нервової системи, що забезпечує найрізноманітніші взаємовідношення між організмом і зовнішнім середовищем. Своїм видатним вченням про вищу нервову діяльність він [І. П. Павлов] завдав нищівного удару по релігії, по догматах і вигадках (Наука.., 1, 1958, 37); Вищий пілотаж, ав. - найскладніші прийоми льотного мистецтва. З усієї сили тримаєшся всередині [літаків]. Це правильна тактика. Тому що стріляють здебільшого на тих, хто опинився скраю .. Ось де потрібний вищий пілотаж! (Ю. Янов., І, 1954, 48).
4. дорев. Який належав до привілейованих верств, груп населення. Карпенко покинув писати з народного побуту, а почав зачіпати вищі стани (Мирний, V, 1955, 419).
5. Який іде за середнім (у системі освіти). Ви вчилися на вищих жіночих курсах? (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 23).
Вища освіта - сукупність ширших і глибших знань з ряду певних дисциплін (порівняно з середньою освітою). Воно якось не пристало навіть людині з вищою освітою.. вірити в сни (Коцюб., І, 1955, 163); Вища школа; Вищий навчальний (учбовий) заклад - навчальна установа, яка дає вищу освіту. Він.. [поїхав] до Парижа буцімто докінчувати своє вчення, записався в одну вищу школу (Н.-Лев., IV, 1956, 226); Одеса має двадцять вищих учбових закладів (Кучер, Чорноморці, 1956, 97).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вищий | вища | вище | вищі |
Родовий | вищого | вищої | вищого | вищих |
Давальний | вищому | вищій | вищому | вищим |
Знахідний | вищий, вищого | вищу | вище | вищі, вищих |
Орудний | вищим | вищою | вищим | вищими |
Місцевий | на/у вищому, вищім | на/у вищій | на/у вищому, вищім | на/у вищих |