виїдати
ВИЇДАТИ, аю, аєш, недок., ВИЇСТИ, їм, їси, док., перех. 1. З'їдати вміст або внутрішню частину чого-небудь. Не в такому горщику наварювали, та виїдали (Вовчок, VI, 1956, 260); В Джериній хаті.. цілий день.. пили [гості] та закушували.. виїли цілу діжечку солоних огірків (Н.-Лев., II, 1956, 182); - Кавун - то наш піт і наша праця, а він вибере.. якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур'ян (Тют., Вир, 1964, 35); Йому належало виїсти третину казанка, а він сягнув за половину (Збан., Курил. о-ви, 1963, 58); // З'їдати все, не залишаючи нічого. Було там усього і поїсти, і попити, так те все вже випили і виїли, а пити ще хочеться (Мирний, V, 1955, 325); Так і Іван: виїв борщ та й віддихується (Март., Тв., 1954, 37).
2. З'їдаючи частину чого-небудь, робити отвір, дірку, заглибину. Він [жук] живиться листям, виїдаючи в листових пластинках маленькі дірочки (Шкідн. поля.., 1949, 86).
3. Подразнювати (оболонку ока). Митриха топила в печі. Диму напхалося повна хата, і вона все втирала сльози. Дим очі виїдав (Стеф., I, 1949, 48); // безос. Дим клубочився під стелею темною хмарою. Виїдало очі. Захоплювало дух (Тулуб, Людолови, I, 1957, 110).
@ Виїдати очі - в'їдливо дорікати кому-небудь, лаяти когось. [Варка:] Коли вже й рідня одно другому виїдає очі, то чого ж сподіватись від чужих?.. (Кроп., II, 1958, 187).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виїдаю | виїдаємо |
2 особа | виїдаєш | виїдаєте |
3 особа | виїдає | виїдають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виїдатиму | виїдатимемо |
2 особа | виїдатимеш | виїдатимете |
3 особа | виїдатиме | виїдатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виїдав | виїдали |
Жіночий рід | виїдала | |
Середній рід | виїдало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виїдаймо | |
2 особа | виїдай | виїдайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виїдаючи | |
Минулий час | виїдавши |