вклинюватися
ВКЛИНЮВАТИСЯ (УКЛИНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКЛИНИТИСЯ (УКЛИНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Входити клином, вузькою смугою в що-небудь. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (Донч., III, 1956, 234); [Коренєв:] А якби інша вклинилась порода, це значно вам, порушило б проект будови греблі? (Дмит., Драм. тв., 1958, 373).
2. Втискуватися, вторгатися кудись, у середину чого-небудь. Його плече вклинилося між круглим м'язистим плечем майора і кістлявим раменом Михайла (Загреб., Європа 45, 1959, 15); На світанку наша артилерія шквалом вогню обрушилася на ворога, що вклинився в нашу оборону (Кучер, Чорноморці, 1956, 416).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вклинююся | вклинюємося |
2 особа | вклинюєшся | вклинюєтеся |
3 особа | вклинюється | вклинюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вклинюватимуся | вклинюватимемося |
2 особа | вклинюватимешся | вклинюватиметеся |
3 особа | вклинюватиметься | вклинюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вклинювався | вклинювалися |
Жіночий рід | вклинювалася | |
Середній рід | вклинювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вклинюймося | |
2 особа | вклинюйся | вклинюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вклинюючись | |
Минулий час | вклинювавшись |