вкочуватися
ВКОЧУВАТИСЯ 1 (УКОЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВКОТИТИСЯ (УКОТИТИСЯ), вкочуся, вкотишся, док. 1. Котячись, проникати в середину, у межі чого-небудь. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотився (Ковінька, Кутя.., 1960, 27).
2. Те саме, що в'їжджати 1; заїжджати. Як тільки бричка вкотилась на широкий зелений двір - закувала зозуля (Коцюб., II, 1955, 224); З стриманою поважністю, плавко, наче і не торкаючись шинами землі, в алею вкотилося кілька машин (Рибак, Час.., 1960, 9); * Образно. То не сонце зійшло, а до покою Зефірина вкотилося широке, чисто виголене і розрадуване лице пана маршалка (Фр., II, 1950, 380).
ВКОЧУВАТИСЯ2 див. укочуватися 1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкочуюся | вкочуємося |
2 особа | вкочуєшся | вкочуєтеся |
3 особа | вкочується | вкочуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкочуватимуся | вкочуватимемося |
2 особа | вкочуватимешся | вкочуватиметеся |
3 особа | вкочуватиметься | вкочуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вкочувався | вкочувалися |
Жіночий рід | вкочувалася | |
Середній рід | вкочувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкочуймося | |
2 особа | вкочуйся | вкочуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вкочуючись | |
Минулий час | вкочувавшись |