вліплювати
ВЛІПЛЮВАТИ (УЛІПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВЛІПИТИ (УЛІПИТИ), вліплю, вліпиш; мн. вліплять; док., перех. 1.Вставляти в що-небудь способом ліплення.
2. тільки док., перен., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом, для вираження енергійної, несподіваної або необдуманої дії. А іноді було й буханця уліпить [Чіпці] в спину, щоб довго "не роздумував" (Мирний, І, 1949, 141); [Терещенко:] Тоді, під час відступу, всі були в такому нервовому стані, що за одне невдале слово могли.. догану вліпити (Корн., II, 1955, 299); Пізніше я взнав, що вліпили в ту арку Відпущені кошти для бані і парку (С. Ол., Вибр., 1957, 239).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вліплюю | вліплюємо |
2 особа | вліплюєш | вліплюєте |
3 особа | вліплює | вліплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вліплюватиму | вліплюватимемо |
2 особа | вліплюватимеш | вліплюватимете |
3 особа | вліплюватиме | вліплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вліплював | вліплювали |
Жіночий рід | вліплювала | |
Середній рід | вліплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вліплюймо | |
2 особа | вліплюй | вліплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вліплюючи | |
Минулий час | вліплювавши |