вогнемет
ВОГНЕМЕТ, а, ч. Зброя для викидання запаленої горючої рідини на ворога. Видніються змащені стволи мінометів і вогнеметів (Кучер, Чорноморці, 1956, 471).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вогнемет | вогнемети |
Родовий | вогнемета | вогнеметів |
Давальний | вогнеметові, вогнемету | вогнеметам |
Знахідний | вогнемет | вогнемети |
Орудний | вогнеметом | вогнеметами |
Місцевий | на/у вогнеметі | на/у вогнеметах |
Кличний | вогнемете | вогнемети |