вороненятко
ВОРОНЕНЯТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороненя. Обідаємо, а вороненятко підстрибом, підстрибом та й присусідиться до гурту (Ковінька, Кутя.., 1960, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вороненятко | вороненятка |
Родовий | вороненятка | вороненяток |
Давальний | вороненяткові, вороненятку | вороненяткам |
Знахідний | вороненятко | вороненяток |
Орудний | вороненятком | вороненятками |
Місцевий | на/у вороненятку | на/у вороненятках |
Кличний | вороненятку | вороненятка |