вояжер
ВОЯЖЕР, а, ч., заст., ірон. Те саме, що мандрівник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вояжер | вояжери |
Родовий | вояжера | вояжерів |
Давальний | вояжерові, вояжеру | вояжерам |
Знахідний | вояжера | вояжерів |
Орудний | вояжером | вояжерами |
Місцевий | на/у вояжері, вояжерові | на/у вояжерах |
Кличний | вояжере | вояжери |