вплав
ВПЛАВ (УПЛАВ), присл. Пливучи по воді. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (Стор., І, 1957, 397); Два чи три, очевидно добрі пливаки, пустилися вплав до берега (Фр., VI, 1951, 133); Уранці вони вплав, вхопившись за гриви коней, перепливли через Буг (Скл., Святослав, 1959, 412).
вплавити
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вплавлю | вплавимо |
2 особа | вплавиш | вплавите |
3 особа | вплавить | вплавлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вплавив | вплавили |
Жіночий рід | вплавила | |
Середній рід | вплавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вплавмо | |
2 особа | вплав | вплавте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вплавивши |