вприкуску
ВПРИКУСКУ (УПРИКУСКУ), присл., розм. Відкушуючи шматочок від грудки цукру та смокчучи його під час пиття чаю. - Візьміть житнього сухарика, - гукнув Арон від дверей.. - Спасибі! - відгукнувся Ласточкін. - Здорово придумано: сухарик хрумтить, і повне враження, що п'єш вприкуску! (Смолич, V, 1959, 461); Дід Хома умів чаювати. Він.. обожнював [чай] уприкуску (Збан., Малин. дзвін, 1958, 365).