впровадження
ВПРОВАДЖЕННЯ (УПРОВАДЖЕННЯ), я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. впровадити. Практичне впровадження наукової організації праці дає змогу без великих капітальних затрат забезпечити значне зростання виробництва (Ком. Укр., 1, 1967, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | впровадження | впровадження |
Родовий | впровадження | впроваджень |
Давальний | впровадженню | впровадженням |
Знахідний | впровадження | впровадження |
Орудний | впровадженням | впровадженнями |
Місцевий | на/у впровадженні | на/у впровадженнях |
Кличний | впровадження | впровадження |