всуватися
ВСУВАТИСЯ (УСУВАТИСЯ), аюся, аєшся і ВСОВУВАТИСЯ (УСОВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВСУНУТИСЯ (УСУНУТИСЯ), нуся, нешся, док. Сунучись, в'їжджати куди-небудь. Санки тихенько всунулись у двір (Н.-Лев., II, 1956, 67); // розм. Тихо, непомітно входити куди-небудь. Дарка всувається в клас з похнюпленою головою (Вільде, Б'є восьма, 1945, 145); Я трошки відхиляю двері, так тільки-тільки, і всовуюсь (Мик., Повісті.., 1956, 19); // розм. Просуватися, пропихатися в середину чого-небудь. Ленько усунувся троха [трохи] дальше в гущавину молодих вишень (Фр., VIII, 1952, 288); За хвилину у двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям (Коцюб., І, 1955, 229).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | всуваюся | всуваємося |
2 особа | всуваєшся | всуваєтеся |
3 особа | всувається | всуваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | всуватимуся | всуватимемося |
2 особа | всуватимешся | всуватиметеся |
3 особа | всуватиметься | всуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | всувався | всувалися |
Жіночий рід | всувалася | |
Середній рід | всувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | всуваймося | |
2 особа | всувайся | всувайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | всуваючись | |
Минулий час | всувавшись |