всячина
ВСЯЧИНА (УСЯЧИНА), и, ж. Різноманітні речі, події тощо. Мар'я.. качалася на печі, пригадуючи всячину з свого життя (Мирний, III, 1954, 198); [Оксана:] Чоловік тобі усячину купує, чого б не забажала (Кроп., IV, 1959, 356); Вона .. була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину (Мур., Жила.. вдова, 1960, 58).
@ Всяка всячина - усе, що завгодно; усе без розбору. За сніданком [сестра] наговорила стільки всякої всячини, що іншій на тиждень вистачило б (Грим., Подробиці.., 1956, 73); Вміють [дочки отця Миколая] і грати на мандоліні, і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (Стельмах, І, 1992, 265); Хай (нехай, бодай) йому (їм і т. ін. ) всячина! - те саме, що Хай (нехай) йому (їм і т. ін. ) біс! (див. біс1). - Налякав же він мене, - полегшено зітхнула мати. - Хай йому всячина (Гончар, II, 1959, 158); Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Вовчок, І, 1955, 177); От роги мають [воли], бодай їм всячина. І хату можуть піднести на них... (Стельмах, І, 1962, 570).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | всячина | всячини |
Родовий | всячини | всячин |
Давальний | всячині | всячинам |
Знахідний | всячину | всячини |
Орудний | всячиною | всячинами |
Місцевий | на/у всячині | на/у всячинах |
Кличний | всячино | всячини |