від'ємник
ВІД'ЄМНИК, а, ч., мат. Число, яке віднімають.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | від'ємник | від'ємники |
Родовий | від'ємника | від'ємників |
Давальний | від'ємникові, від'ємнику | від'ємникам |
Знахідний | від'ємник | від'ємники |
Орудний | від'ємником | від'ємниками |
Місцевий | на/у від'ємнику | на/у від'ємниках |
Кличний | від'ємнику | від'ємники |