відблискувати
ВІДБЛИСКУВАТИ, ую, уєш, недок. Давати відблиск; відсвічувати. Очі в його [діда], правда, одблискують, як луска, проте допитливі й проникливі (Вас., II, 1959, 521); Ген-ген червонів череп'яною стріхою склад, дивився віконцями, в яких відблискували останні промені згасаючого сонця (Чендей, Поєдинок, 1962, 156).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відблискую | відблискуємо |
2 особа | відблискуєш | відблискуєте |
3 особа | відблискує | відблискують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відблискуватиму | відблискуватимемо |
2 особа | відблискуватимеш | відблискуватимете |
3 особа | відблискуватиме | відблискуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відблискував | відблискували |
Жіночий рід | відблискувала | |
Середній рід | відблискувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відблискуймо | |
2 особа | відблискуй | відблискуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відблискуючи | |
Минулий час | відблискувавши |