відбороняти
ВІДБОРОНЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДБОРОНИТИ, оню, ониш, док., перех. Те саме, що обороняти; захищати. - А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (Гончар, Таврія.., 1957, 474); Він відборонив гостей від Рябка і завів до хати (Коцюб., І, 1955, 47); [Микола:] Я й не стямився, коли, і хто, і як мене відборонив (Фр., IX, 1952, 101); [Кезгайло:] Що б він за хлопець був, якби свою Та дівчину не міг одборонити (Коч., П'єси, 1951, 166).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбороняю | відбороняємо |
2 особа | відбороняєш | відбороняєте |
3 особа | відбороняє | відбороняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відборонятиму | відборонятимемо |
2 особа | відборонятимеш | відборонятимете |
3 особа | відборонятиме | відборонятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відбороняв | відбороняли |
Жіночий рід | відбороняла | |
Середній рід | відбороняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбороняймо | |
2 особа | відбороняй | відбороняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відбороняючи | |
Минулий час | відборонявши |