відвіз
ВІДВІЗ, возу, ч., рідко. Те саме, що відвезення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відвіз | відвози |
Родовий | відвозу | відвозів |
Давальний | відвозові, відвозу | відвозам |
Знахідний | відвіз | відвози |
Орудний | відвозом | відвозами |
Місцевий | на/у відвозі | на/у відвозах |
Кличний | відвозе | відвози |
відвезти
ВІДВЕЗТИ див. відвозити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвезу | відвеземо |
2 особа | відвезеш | відвезете |
3 особа | відвезе | відвезуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відвіз | відвезли |
Жіночий рід | відвезла | |
Середній рід | відвезло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвезімо | |
2 особа | відвези | відвезіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відвізши |