відгвинчування
ВІДГВИНЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відгвинчувати. Забороняється при відгвинчуванні і загвинчуванні гайок бити чим-небудь по ключу (Практ. з машинозн., 1957, 222).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відгвинчування | відгвинчування |
Родовий | відгвинчування | відгвинчувань |
Давальний | відгвинчуванню | відгвинчуванням |
Знахідний | відгвинчування | відгвинчування |
Орудний | відгвинчуванням | відгвинчуваннями |
Місцевий | на/у відгвинчуванні | на/у відгвинчуваннях |
Кличний | відгвинчування | відгвинчування |