відговітися
ВІДГОВІТИСЯ, іюся, ієшся, док., заст. Висповідатися та причаститися після тривалого посту й відвідування церковної служби. Лекерія Петрівна Висока й собі пристала до їх, щоб одговіться в Києві в .. монастирі й поскидать з своєї душі усякі гріхи та провини (Н.-Лев., І, 1956, 573); [Денис:] Ніби не мали часу за піст відговітись? (Кроп., II, 1958, 9).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відговіюся | відговіємося |
2 особа | відговієшся | відговієтеся |
3 особа | відговіється | відговіються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відговівся | відговілися |
Жіночий рід | відговілася | |
Середній рід | відговілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відговіймося | |
2 особа | відговійся | відговійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відговівшись |