відгородження
ВІДГОРОДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відгородити. Розрив змісту і форми, штучне відгородження їх з'являється внаслідок одностороннього підходу до твору (Рад. літ-во, 9, 1965, 68).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відгородження | відгородження |
Родовий | відгородження | відгороджень |
Давальний | відгородженню | відгородженням |
Знахідний | відгородження | відгородження |
Орудний | відгородженням | відгородженнями |
Місцевий | на/у відгородженні | на/у відгородженнях |
Кличний | відгородження | відгородження |