відгризатися
ВІДГРИЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВІДГРИЗТИСЯ, зуся, зешся, док. 1. Гризучи, звільнятися від прив'язі. Хоч прив'яжи, то одгризеться (Номис, 1864, № 3333).
2. Кусаючись, захищатися (про тварин). Вовк відгризався від собак; * Образно. - Взяти фортецю голими руками - це фантазія. Ворог зубами відгризатиметься в кожному закутку (Ле, Міжгір'я, 1953, 541).
3. перен., розм. Захищаючись, на чию-небудь лайку відповідати лайкою. Солоха ж сама не знала, за що її лають, проклинають і то одгризалася, то одмовчу-валася (Мирний, І, 1954, 63); // Захищатися від присікування, причіпок. Вона... відгризається від докорів старої свекрухи (Фр., XVI, 1955, 165); В пізню ніч Зіна, Вася і "той" сміялися вдоволено над Климом. А Клим відгризався (Ірчан, II, 1958, 19); Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась (Номис, 1864, № 3343); Найперше до Масі вчепилась: - то ти, каже, вкрала [гроші]? - Та ця не далась: зараз відгризлася (Свидн., Люборацькі, 1955, 126).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгризаюся | відгризаємося |
2 особа | відгризаєшся | відгризаєтеся |
3 особа | відгризається | відгризаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгризатимуся | відгризатимемося |
2 особа | відгризатимешся | відгризатиметеся |
3 особа | відгризатиметься | відгризатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відгризався | відгризалися |
Жіночий рід | відгризалася | |
Середній рід | відгризалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгризаймося | |
2 особа | відгризайся | відгризайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відгризаючись | |
Минулий час | відгризавшись |