відживлення
ВІДЖИВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відживити 1. Це тепло.. пророкує сонячні дні, відживлення природи й поновлення задубілого чуття людини (Досв., Вибр., 1959, 333).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відживлення | відживлення |
Родовий | відживлення | відживлень |
Давальний | відживленню | відживленням |
Знахідний | відживлення | відживлення |
Орудний | відживленням | відживленнями |
Місцевий | на/у відживленні | на/у відживленнях |
Кличний | відживлення | відживлення |