відзначений
ВІДЗНАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відзначити. Густо-червоною стрічкою був відзначений шлях від Харкова на Запоріжжя (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 28); Бойові заслуги Чапаєва були відзначені в наказі Реввійськради республіки (Рад. Укр., 4.IX 1949, 3); // безос. присудк. сл. За мужність і героїзм, проявлені в роки війни, комсомол України було відзначено орденом Червоного Прапора (Наука.., 6, 1959, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відзначений | відзначена | відзначене | відзначені |
Родовий | відзначеного | відзначеної | відзначеного | відзначених |
Давальний | відзначеному | відзначеній | відзначеному | відзначеним |
Знахідний | відзначений, відзначеного | відзначену | відзначене | відзначені, відзначених |
Орудний | відзначеним | відзначеною | відзначеним | відзначеними |
Місцевий | на/у відзначеному, відзначенім | на/у відзначеній | на/у відзначеному, відзначенім | на/у відзначених |