відкочовувати
ВІДКОЧОВУВАТИ, ую, уєш, недок. ВІДКОЧУВАТИ, ую, уєш, док. Кочуючи, відходити з попереднього місця. Татари... одкочували собі геть у... степи (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкочовую | відкочовуємо |
2 особа | відкочовуєш | відкочовуєте |
3 особа | відкочовує | відкочовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкочовуватиму | відкочовуватимемо |
2 особа | відкочовуватимеш | відкочовуватимете |
3 особа | відкочовуватиме | відкочовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкочовував | відкочовували |
Жіночий рід | відкочовувала | |
Середній рід | відкочовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкочовуймо | |
2 особа | відкочовуй | відкочовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відкочовуючи | |
Минулий час | відкочовувавши |