відкочувальний
ВІДКОЧУВАЛЬНИЙ, а, е, гірн. Стос. до відкочування (в 2 знач.). Відкочувальні роботи; // Признач. для відкочування. Відкочувальний вагон.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відкочувальний | відкочувальна | відкочувальне | відкочувальні |
Родовий | відкочувального | відкочувальної | відкочувального | відкочувальних |
Давальний | відкочувальному | відкочувальній | відкочувальному | відкочувальним |
Знахідний | відкочувальний, відкочувального | відкочувальну | відкочувальне | відкочувальні, відкочувальних |
Орудний | відкочувальним | відкочувальною | відкочувальним | відкочувальними |
Місцевий | на/у відкочувальному, відкочувальнім | на/у відкочувальній | на/у відкочувальному, відкочувальнім | на/у відкочувальних |