відлежувати
ВІДЛЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЛЕЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. також без додатка. Лежати протягом певного часу, лікуючи якусь хворобу, рану і т. ін. Бився [Погиба] з денікінцями і червоними, відлежував тиф у хуторян (Стельмах, II, 1962, 50); Довелося тоді старому Кухті класти на віз ще один клунок ячменю, а Северкові - тиждень відлежувати на печі в гарячці (Іщук, Вербівчани, 1961, 8).
2. тільки док. Лежачи довго й незручно, викликати оніміння, пошкодження частини тіла. - Раніше, дівко, не могла прийти, чи, може, ноги на печі відлежала? (Стельмах, Хліб.., 1959, 152).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлежую | відлежуємо |
2 особа | відлежуєш | відлежуєте |
3 особа | відлежує | відлежують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлежуватиму | відлежуватимемо |
2 особа | відлежуватимеш | відлежуватимете |
3 особа | відлежуватиме | відлежуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відлежував | відлежували |
Жіночий рід | відлежувала | |
Середній рід | відлежувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлежуймо | |
2 особа | відлежуй | відлежуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відлежуючи | |
Минулий час | відлежувавши |