відмолочувати
ВІДМОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОЛОТИТИ, очу, отиш, док. 1. неперех., заст. Молотячи, відробляти комусь за що-небудь. Упрохає [Клим] писаря та старшину, поставить могорич або одмолотить днів зо три - і Петрика приймуть до волості (Вас., І, 1959, 96).
2. тільки док., неперех. Промолотити протягом певного часу; закінчити молотити. Відмолотили ми вже своє. Хай тепер молодші молотять (Донч., І, 1956, 83).
3. тільки док., перех., перен., розм. Дуже побити кого-небудь. Відмолотив Михайло Ілька, як гороховий сніп, зо всіх боків (Козл., Ю. Крук, 1950, 144); Перший раз його одмолотили на порозі хати, коли він сказав собакам-поліцаям, щоб не дуже пнулися (Ю. Янов., Мир, 1956, 174).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмолочую | відмолочуємо |
2 особа | відмолочуєш | відмолочуєте |
3 особа | відмолочує | відмолочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмолочуватиму | відмолочуватимемо |
2 особа | відмолочуватимеш | відмолочуватимете |
3 особа | відмолочуватиме | відмолочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмолочував | відмолочували |
Жіночий рід | відмолочувала | |
Середній рід | відмолочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмолочуймо | |
2 особа | відмолочуй | відмолочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відмолочуючи | |
Минулий час | відмолочувавши |