відпалий
ВІДПАЛИЙ, а, е. Який відпав, відокремився, падаючи. Не рекомендується збирати відпалі віночки [дивини] з землі (Лікар. рослини.., 1958, 132); Відпала штукатурка.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відпалий | відпала | відпале | відпалі |
Родовий | відпалого | відпалої | відпалого | відпалих |
Давальний | відпалому | відпалій | відпалому | відпалим |
Знахідний | відпалий, відпалого | відпалу | відпале | відпалі, відпалих |
Орудний | відпалим | відпалою | відпалим | відпалими |
Місцевий | на/у відпалому, відпалім | на/у відпалій | на/у відпалому, відпалім | на/у відпалих |