відступатися
ВІДСТУПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВІДСТУПИТИСЯ, уплюся, упишся; мн. відступляться; док. 1. рідко. Те саме, що відступати 1. Нечипір і здумав утекти від них; та й став відступатись крадькома, та усе до дверей ближче (Кв.-Осн., II, 1956, 107); Зої стає чомусь ніяково, і вона поспішно відступається між люди (Гончар, Дорога.., 1953, 6); Ніби відчувши якусь незручність, Василина одступилась від лежанки (Коп., Вибр., 1953, 232).
2. від чого. Те саме, що відмовлятися 3. Знала [Стеха] натуру свого старого, що коли що надумав, то.. хоч лайся, а вже він від свого не відступиться (Кв.-Осн., II, 1956, 128); Молокан пішов напролом, і кондуктор відступився від свого наміру не впускати цього пасажира у вагон (Ле, Міжгір'я, 1953, 408); // Переставати дотримуватися чого-небудь (обіцянок, поглядів, переконань тощо). - А я, як сказала, то й не одступаюсь од свого слова (Вовчок, 1, 1955, 20); // від кого. Поривати стосунки, зв'язки з ким-небудь; цуратися, зрікатися. - Люди од тебе одступляться, і рід твій викорениться (Стор., І, 1957, 365).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відступаюся | відступаємося |
2 особа | відступаєшся | відступаєтеся |
3 особа | відступається | відступаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відступатимуся | відступатимемося |
2 особа | відступатимешся | відступатиметеся |
3 особа | відступатиметься | відступатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відступався | відступалися |
Жіночий рід | відступалася | |
Середній рід | відступалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відступаймося | |
2 особа | відступайся | відступайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відступаючись | |
Минулий час | відступавшись |