відтрубити
ВІДТРУБИТИ, ублю, убиш; мн. відтрублять; док., перех., рідко. Те саме, що відсурмити. Відтрубили сурмачі нічліг (Чендей, Поєдинок, 1962, 55).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відтрублю | відтрубимо |
2 особа | відтрубиш | відтрубите |
3 особа | відтрубить | відтрублять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відтрубив | відтрубили |
Жіночий рід | відтрубила | |
Середній рід | відтрубило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відтрубімо | |
2 особа | відтруби | відтрубіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відтрубивши |