відхитнутися
ВІДХИТНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Хитнувшись, переміститися, відійти в якийсь бік від кого-, чого-небудь. Вона як була коло його - і не одхитнулась: - Що? - питає (Вовчок, I, 1955, 152); Раїса раптом одхитнулась од приятельки й тихо скрикнула (Коцюб., І, 1955, 333); Професор відхитнувся від стіни і підійшов до столу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 207).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відхитнуся | відхитнемося |
2 особа | відхитнешся | відхитнетеся |
3 особа | відхитнеться | відхитнуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відхитнувся | відхитнулися |
Жіночий рід | відхитнулася | |
Середній рід | відхитнулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відхитнімося | |
2 особа | відхитнися | відхитніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відхитнувшись |