відхльостати
ВІДХЛЬОСТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відшмагати 1. * Образно. Душа, серце волають, а слова ніяк не вирвуться, такі слова, які відхльостали б цього самовдоволеного мерзотника (Хижняк, Невгамовна, 1961, 92).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відхльостаю | відхльостаємо |
2 особа | відхльостаєш | відхльостаєте |
3 особа | відхльостає | відхльостають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відхльостатиму | відхльостатимемо |
2 особа | відхльостатимеш | відхльостатимете |
3 особа | відхльостатиме | відхльостатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відхльостав | відхльостали |
Жіночий рід | відхльостала | |
Середній рід | відхльостало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відхльостаймо | |
2 особа | відхльостай | відхльостайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відхльостаючи | |
Минулий час | відхльоставши |