відціджений
ВІДЦІДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відцідити. Ставить тоді господиня.. редьку, цикорій і сир, а з сиром одцідженим поряд - Яйця, що в попелі злегка спекла для гостей подорожніх (Зеров, Вибр., 1966, 326); // у знач. прикм. Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (Укр. страви, 1957, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відціджений | відціджена | відціджене | відціджені |
Родовий | відцідженого | відцідженої | відцідженого | відціджених |
Давальний | відцідженому | відцідженій | відцідженому | відцідженим |
Знахідний | відціджений, відцідженого | відціджену | відціджене | відціджені, відціджених |
Орудний | відцідженим | відцідженою | відцідженим | відцідженими |
Місцевий | на/у відцідженому, відцідженім | на/у відцідженій | на/у відцідженому, відцідженім | на/у відціджених |