відчаяка
ВІДЧАЯКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що відчаюга. - Якщо в твоїй крові.. є хоч крапля заячої - тікай од печі. Сталевар - це одчаяка (Рудь, Гомін.., 1959, 100); Його не вважали, ні відчаякою, ні боягузом. Він був скромний собі трудівник війни, сумлінний, завжди урівноважений (Гончар, III, 1959, 374).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відчаяка | відчаяки |
Родовий | відчаяки | відчаяк |
Давальний | відчаяці | відчаякам |
Знахідний | відчаяку | відчаяк |
Орудний | відчаякою | відчаяками |
Місцевий | на/у відчаяці | на/у відчаяках |
Кличний | відчаяко | відчаяки |