відчитуватися
ВІДЧИТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДЧИТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм., рідко. Те саме, що звітувати. - Я ключів [від засіків] не давав.., бо це зерно колгоспне і за нього треба відчитуватися (Тют., Вир, 1964, 378); Це починався справжній іспит.., треба зараз було відчитатись йому (Собко, Зор. крила, 1950, 347).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчитуюся | відчитуємося |
2 особа | відчитуєшся | відчитуєтеся |
3 особа | відчитується | відчитуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчитуватимуся | відчитуватимемося |
2 особа | відчитуватимешся | відчитуватиметеся |
3 особа | відчитуватиметься | відчитуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відчитувався | відчитувалися |
Жіночий рід | відчитувалася | |
Середній рід | відчитувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчитуймося | |
2 особа | відчитуйся | відчитуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відчитуючись | |
Минулий час | відчитувавшись |