відшаровувати
ВІДШАРОВУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВІДШАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Відокремлювати, відділяти один шар від другого; відділяти шар за шаром; // перен. Відкидати, усувати з ряду явищ ті, які з'явилися пізніше. Питання про її [української мови] походження вимагає врахування і пізніших явищ, які треба відшарувати, щоб уявити собі те, чим була вона на початку свого існування (Пит. походж. укр. мови, 1956, 120).
2. спец. Заставляти що-небудь осідати, відкладатися шарами.
ВІДШАРОВУВАТИ2, ую, уєш, недок., ВІДШАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Тручи, старанно вимивати, вичищати що-небудь. Баба хлюпнула з кухля собі у пригоршню води та заходилася відшаровувати й вид, і вуха, і руки дівчини (Л. Янов., І, 1959, 145).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшаровую | відшаровуємо |
2 особа | відшаровуєш | відшаровуєте |
3 особа | відшаровує | відшаровують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшаровуватиму | відшаровуватимемо |
2 особа | відшаровуватимеш | відшаровуватимете |
3 особа | відшаровуватиме | відшаровуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відшаровував | відшаровували |
Жіночий рід | відшаровувала | |
Середній рід | відшаровувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшаровуймо | |
2 особа | відшаровуй | відшаровуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відшаровуючи | |
Минулий час | відшаровувавши |