відшукувати
ВІДШУКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШУКАТИ, аю, аєш, док., перех. Шукаючи, знаходити, виявляти; розшукувати. Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (Коцюб., І, 1955, 361); Поки слідчий відшукував моє ім'я серед усіх тих паперів, я зважував, радився сам з собою - що говорити? (Збан., Єдина, 1959, 107); - Коли б я одужала, то б я її одшукала, де вона... (Вовчок, І, 1955, 252); // Знаходити, установлювати що-небудь у чомусь. В книжках мимоволі шукала [Ганна] якогось пояснення для себе, намагалася відшукати в них якусь відповідь на свої думки і настрої (Коз., Сальвія, 1959, 191).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшукую | відшукуємо |
2 особа | відшукуєш | відшукуєте |
3 особа | відшукує | відшукують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшукуватиму | відшукуватимемо |
2 особа | відшукуватимеш | відшукуватимете |
3 особа | відшукуватиме | відшукуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відшукував | відшукували |
Жіночий рід | відшукувала | |
Середній рід | відшукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшукуймо | |
2 особа | відшукуй | відшукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відшукуючи | |
Минулий час | відшукувавши |