відщібати
ВІДЩІБАТИ, аю, аєш, недок., ВІДЩЕБНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Відстібати. Сусід мій, грубий, короткошиїй купець, одщібав комірник (Коцюб., II, 1955, 270).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відщібаю | відщібаємо |
2 особа | відщібаєш | відщібаєте |
3 особа | відщібає | відщібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відщібатиму | відщібатимемо |
2 особа | відщібатимеш | відщібатимете |
3 особа | відщібатиме | відщібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відщібав | відщібали |
Жіночий рід | відщібала | |
Середній рід | відщібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відщібаймо | |
2 особа | відщібай | відщібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відщібаючи | |
Минулий час | відщібавши |