візантійський
ВІЗАНТІЙСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до візантійці й Візантія. Пишна земля візантійська, наче вдова в простих шатах, в тяжкім покрові снігів тихо сумує (Л. Укр., І, 1951, 314); // Який походить з Візантії. Візантійські історики; Візантійські купці; // Власт. Візантії. Візантійська архітектура - стиль візантійської епохи, що утворився в V сторіччі на еллінсько-римській основі (Архіт. Рад. Укр., 5, 1939, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | візантійський | візантійська | візантійське | візантійські |
Родовий | візантійського | візантійської | візантійського | візантійських |
Давальний | візантійському | візантійській | візантійському | візантійським |
Знахідний | візантійський, візантійського | візантійську | візантійське | візантійські, візантійських |
Орудний | візантійським | візантійською | візантійським | візантійськими |
Місцевий | на/у візантійському, візантійськім | на/у візантійській | на/у візантійському, візантійськім | на/у візантійських |