візит
ВІЗИТ, у, ч. 1. Відвідини кого-небудь, переважно офіційні. - Поїдь завтра з візитом в Миронівку до директора (Н.-Лев., III, 1956, 215); - Я можу пробути у вас не довше як півгодини, інакше мій візит може здатись підозрілим (Мик., II, 1957, 381).
Робити (зробити) візит див. робити.
2. Відвідання лікарем хворого вдома. - Ма cher amie! - сказала баронеса до Софії зараз по візиті лікаря, що таки частенько навідував її, - прошу вас, пам'ятайте про мої ліки, порошки та води (Л. Укр., III, 1952, 524); - Коли хтось у мене на роботі калічивсь, я лікаря викликав і платив йому за візит (Шиян, Гроза.., 1956, 702).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | візит | візити |
Родовий | візиту | візитів |
Давальний | візитові, візиту | візитам |
Знахідний | візит | візити |
Орудний | візитом | візитами |
Місцевий | на/у візиті | на/у візитах |
Кличний | візите | візити |
візита
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | візита | візити |
Родовий | візити | візит |
Давальний | візиті | візитам |
Знахідний | візиту | візити |
Орудний | візитою | візитами |
Місцевий | на/у візиті | на/у візитах |
Кличний | візито | візити |