візитний
ВІЗИТНИЙ, а, е. Стос. до візиту. Посідали вони на канапі і почали звичайну візитну розмову (Н.-Лев., І, 1956, 168); // Признач. для візитів. Безбородько не міг обігнатися від агентів. Погодився ще на один візитний костюм (Вільде, Сестри.., 1958, 55).
Візитна картка - картка з прізвищем, ім'ям та по батькові, іноді з адресою її власника для вручення під час знайомства або візиту. Це моє корисне винахідництво перервав кур'єр, подавши візитну картку (Кулик, Записки консула, 1958, 45).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | візитний | візитна | візитне | візитні |
Родовий | візитного | візитної | візитного | візитних |
Давальний | візитному | візитній | візитному | візитним |
Знахідний | візитний, візитного | візитну | візитне | візитні, візитних |
Орудний | візитним | візитною | візитним | візитними |
Місцевий | на/у візитному, візитнім | на/у візитній | на/у візитному, візитнім | на/у візитних |